• Агроінфо
  • Агропомічник
  • Значення сірки в житті рослин. Варіанти внесення

Значення сірки в житті рослин. Варіанти внесення

Сірка є невід’ємним мезоелементом у мінеральному живленні рослин. Даний елемент входить у склад 3-х незамінних амінокислот, які є важливими для росту вегетативної маси рослин: цистеїнцистинметіонін.

Крім того, сірка напряму включається у процес формування ферментів та діяльність ферментативних систем задіяних у синтезі хлорофілу, ліпідів, вільних олій. У рослин здатних фіксувати атмосферний азот сірка покращує процес біологічної фіксації азоту за рахунок покращення симбіотичних зв’язків азот-фіксуючих бактерій з кореневою системою рослин.

У мінеральному живленні рослин значення має виключно сірка, які знаходиться у формах SO32- та SO42-, тобто в іонних формах. Тільки іонні форми сірки можуть поглинатися кореневою системою рослин. Невелика кількість сірки може поглинатися рослиною через продихи у вигляді SO2 або H2S. 

Розрізняють три основні ґрупи вимогливості сільськогосподарських рослин до сірки:
1.    Культури, які є дуже вимогливими до забезпечення сіркою: озимий ріпак, гірчиця, капуста, цибуля, часник;
2.    Культури, середньо вимогливі до забезпечення сіркою: бобові (горох, соя, люцерна, конюшина та ін.), картопля, кукурудза, цукрові буряки.
3.    Культури, які є умовно маловимогливі до забезпечення сіркою: зернові колосові, соняшник, багаторічні трави.

Для забезпечення процесів росту та розвитку рослини можуть споживати сірку з мінеральних добрив, органічних добрив та рослинних решток культури-попередника, після їх розкладання та мінералізації. Якщо говорити про першоджерело, а саме мінеральні добрива (сульфат амонію, суперфосфати, сульфоамофос та ін.), то сірка з даних продуктів швидко розчиняється та стає доступною для споживання рослинами через кореневу систему. У випадку органічних добрив та сірки, що міститься в органічних формах – доступна тільки після мінералізації. Тому важливо розуміти, що при низькому рівні забезпечення на доступну сірку в ґрунті, особливо під посів вимогливих до сірки культур, швидке збільшення вмісту рухомих форм забезпечує лише внесення мінеральних добрив.

Доступні форми сірки у ґрунті у вигляді іонів SO32- та SO42- здатні як іон нітрат промиватися у нижні шари ґрунту за умови наявності промивного водного режиму. Якщо нижня волога рідко змикається з верхньою вологою впродовж вегетаційного періоду – міграція іонів сірки у нижні шари не відбувається.

Обов’язковою умовою для ефективної мінералізації рослинних решток та органічних добрив є наявність достатньої кількості вологи та температури вище 5-7(10) ºС. Саме в таких умовах можливе внесення ще одного виду сірковмісних добрив – елементарної сірки. Окрім достатньої кількості вологи та температури для швидкого окислення елементарної сірки до іонної форми потрібна ще достатня активність сульфат редукуючих бактерій Thiobacillius.

В умовах достатньої кількості вологи окрім чергування різних типів добрив (органічні або мінеральні), правильного менеджменту рослинних решток (подрібнені до розміру 2-4 см, закладенні в аеробні умови на глибину до 12-14 см) є ще один спосіб регулювання надходження сірки з ґрунту – застосування Тіосульфат амонію. Разом з сіркою даний продукт дає можливість управляти активністю ґрунтових мікроорганізмів та забезпечувати пролонгований ефект переходу сірки у доступну форму, як безпосередньо з Тіосульфату амонію, так і з рослинних решток та внесених органічних добрив. Слід наголосити, що даний спосіб управління ефективністю сірки у ґрунті, а відповідно й азотного споживання, буде працювати прямо пропорційно збільшенню кількості вологи впродовж вегетаційного періоду культури.

Максимальний ефект покращення забезпечення рослин сіркою досягається сукупною дією всіх вище наведених агрономічних прийомів.

Вдалих вам врожаїв!


Менеджер з розвитку продуктів для мінерального живлення рослин
СУВОРОВ Микита Олексійович |
 (050)-410-16-14