Eridon Logo

Співпраця, яка гарантує успіх

  • Агроінфо
  • Агропомічник
  • Удобрення пшениці озимої – сортова технологія від «Ерідон»

Удобрення пшениці озимої – сортова технологія від «Ерідон»

Одним із основних критеріїв досягнення максимально можливого рівня продуктивності пшениці озимої є сортова технологія живлення, яка повинна базуватися на генетичних механізмах формування урожайності кожного конкретного сорту, або групи споріднених сортів.

Сортів пшениці озимої на ринку України існує дуже багато, і вирощувати їх потрібно по-різному. Одні з них потребують великих норм висіву та помірного удобрення, інші мають здатність гарно кущитися та вимагають покращеного агрофону, а деякі потрібно спрямовувати позакореневими підживленнями у потрібне русло, розвиваючи той чи інший елемент продуктивності. Окрім цього, додаткових ускладнень завдають несприятливі погодні умови та постійно зростаюча вартість мінеральних добрив – одного з найголовніших та найдієвіших чинників у отриманні високих врожаїв не лише зернових, а й усіх інших сільськогосподарських культур. У цій системі, саме сортова технологія мінерального живлення є найдієвішим засобом підвищення продуктивності озимих зернових. Вона є основним елементом для отримання високого показника рентабельності та прибутковості.

На сьогодні компанія «ЕРІДОН» може запропонувати своїм партнерам, насіння 18-ти сортів пшениці озимої від провідних європейських селекційних компаній та не меншу кількість найменувань мінеральних добрив. Тому, є цілком зрозумілим, що за даних обставин, звичайна загальноприйнята технологія мінерального живлення не призведе товаровиробника до бажаного результату. Отож, розробка сортових технологій удобрення пшениці озимої постало одним із найважливіших завдань перед спеціалістами «Ерідон».

Першим кроком у розробці даних технологій було вивчення біологічних особливостей сортів і розподіл їх за спорідненими ознаками та характеристиками на господарсько-технологічні групи:

  • До ПЕРШОЇ ГРУПИ відійшли сорти Ванесса, Артіст, Алтіго, Патрас, Банкір. Вони характеризуються невеликою кількістю добре розвинутого колосся, потребують великих норм висіву (5,0-5,5 млн./га), придатні до середніх та пізніх термінів сівби, мають потужну кореневу систему.

Для них розроблено сортову технологію №1

Осіння вегетація:
Для формування потужної кореневої системи та кращої перезимівлі озимої пшениці необхідним є забезпечення рослин на пролонгований фосфор. Дана технологічна потреба забезпечується внесенням при посіві добрива Росаферт 12-24-12 у нормі 100-120 кг/га. Після появи сходів при наявності 4-5 листків культури (осіннє кущіння) позакоренево вносимо рідке добриво Розалік Zn, P, N, S у нормі 3 л/га. Ефективним є поєднання у одну бакову суміш з біостимуляторами Блек Джек (0,5 л/га) або Келпак (2 л/га). За умов економії – доцільно внести кристалічне водорозчинне добриво Розасоль 15-45-10+МЕ (2,5-3 кг/га). Загальна норма азоту з добривами, які необхідно застосувати для забезпечення осінньої вегетації рослин озимої пшениці зазначених сортів – 40-45 кг/га у д.р.

Весняна вегетація:
На етапі відновлення вегетації озимих пшениць даного генетичного типу, необхідним є забезпечення рослин на достатню кількість азоту у швидко доступній формі – нітратній. Ефективним добривом є аміачна селітра. Норми застосування варіюють залежно від вмісту мінерального азоту в ґрунті (амонійна та нітратна форми) та вираховується за двома методиками:
1)    Визначається бажана та фактична кількість продуктивних стебел на гектарній площі та обраховується середня норма азоту, виходячи з припущення, що в середньому 1 продуктивний пагін сформує колос з вагою насіння 1 г. На формування кожної тони врожаю використовується з азотних добрив в середньому 20-27 кг азоту. Знаючи норму азоту у д.р., яка була внесена з осені та об’єктивно запланований врожай, який буде сформований на гектарній площі, методом різниці знаходимо ту кількість азоту, яка має бути довнесена з азотними добривами весною на відновлення вегетації.
2)    Друга методика є більш точною та полягає у визначенні фактичної кількості азоту у мінеральній формі при відновленні вегетації рослин та внесення норми азотних добрив, виходячи з потреби рослин на формування врожаю за мінусом осіннього азотного удобрення. Обов’язковими є процедури відбору ґрунту та їх лабораторний хімічний аналіз.

За практики використання у господарстві рідкого добрива КАС-32 задля забезпечення пролонгування азотного живлення рослин озимої пшениці до фази наливу зерна включно ефективним є додавання до карбамід-аміачної суміші рідкого сірковмісного добрива Тіосульфат амонію у нормі 10 % від маси КАС у баковій суміші.

Застосування даного добрива дає можливість за невелику вартість створити та внести повноцінне добриво пролонгованої дії та збільшити ефективність внесеного на відновлення вегетації азоту у складі добрива. У практичній площині агроном отримує потужний інструмент для оптимізації витрат на внесення азотних добрив та збільшення врожаїв зернових-колосових у господарстві.

Фізіологія ростових процесів та формування елементів продуктивності сортів даної генетики не допускає наявності «підгонів», тому ефективним позакореневим продуктом навесні є застосування продукту Келпак (3 л/га) у фазу повного кущіння (BBCH 25-27). Ефективні бакові партнери: рідке водорозчинне добриво Розалік Zn, P, N, S (2 л/га) за умови холодної та вологої весни та Розалік Mg, Mn, N, S (2,5-3 л/га) за умови короткої теплої весни та швидкого наростання температур.
У фазу появи прапорцевого листка разом з фунгіцидом у баковій суші ефективним є внесення добрив Розасоль 18-18-18+МЕ (2 кг/га) або Розалік Mg, Mn, N, S (2,5-3,0 л/га).

Унікальним способом збільшити масу 1000 насінин у колосі озимої пшениці є позакореневе внесення в кінці фази цвітіння водорозчинного добрива Розасоль 08-07-41+МЕ. Технологічні особливості розчинів добрив даного типу та фізіологічні обмеження рослин, до певного часу, зумовлювали недоцільність даного заходу. Розробка спеціалістів компанії компанії "Ерідон" здатна нівелювати дані моменти та забезпечити високу ефективність калійного живлення в кінці вегетаційного періоду для покращення якості зерна. Рішенням є додавання у бакову суміш інноваційного ад’юванту МультиМастр у нормі 0,06-0,08 л/га.

  • ДРУГА ГРУПА – це сорти, що досягають високого врожаю за рахунок великої кількості колосся на одиницю площі. Вони добре кущяться, мають велику частку крупного насіння. Потребують ранніх або середніх термінів сівби та малих норм висіву (3,0-3,5 млн./га). Сюди належить сорт Матрікс.

Для нього розроблено сортову технологію №2

Осіння вегетація:
Для забезпечення формування потужної кореневої системи окрім пролонгованого фосфорного живлення для сортів даної генетики є ефективним застосування продукту Атрігран у нормі 100 кг/га після збирання попередника, перед посівом озимої пшениці. При посіві – добриво Росаферт 12-24-12 у нормі 120 кг/га. Обов’язковим є позакореневе внесення рідкого добрива Розалік В (0,5-1,0 л/га) у фазі 4-5 листків культури (осіннє кущіння). За оптимальних та ранніх термінів посіву ефективним є позакореневе внесення рідкого добрива Розалік Mg, Mn, N, S (2,5-3,0 л/га) під час осіннього кущіння. Загальна норма азоту, з добривами які необхідно застосувати для забезпечення осінньої вегетації озимої пшениці сорту Матрікс – 50-55 кг/га у д.р.

Весняна вегетація:
Технологія мінерального живлення здебільшого є схожою до технології мінерального живлення сортів пшениць групи №1, але за одним уточненням: замість внесення Розалік Mg, Mn, N, S у фазу весняного кущіння ефективним є позакореневе внесення добрива Розалік В, Mo, S (0,5-1,0 л/га)

  • ТРЕТЮ ГРУПУ утворили сорти СН Комбін та Фіделіус. Для них є характерним формування середньої густоти стеблестою та великої кількості зерен у колосі. Доцільно висівати у середні терміни з середньою нормою висіву (4,0-4,5 млн./га).

Для них розроблено сортову технологію №3

Осіння вегетація:
Визначальним фактором для вирощування даного типу сортів озимої пшениці є контроль рН-сольовий ґрунту з причини покращеного споживання калію. З метою ефективного контролю рН ґрунту, доцільним є передпосівне внесення 100-200 кг/га продукту Атрігран. Для забезпечення розвитку потужної кореневої системи при посіві вносять добриво Росаферт 12-24-12 за норми 100 кг/га. У фазу осіннього кущіння (4-5 листків) позакоренево вноситься кристалічне водорозчинне добриво Розасоль 18-18-18+МЕ у нормі 1,0 кг/га + рідке водорозчинне добриво Розалік Z, P, N, S − 1 л/га + рідке добриво Розалік B, Mo, S − 1,0 л/га. За вмісту калію менше 80 мг/кг ґрунту суттєвий приріст врожайності та покращення перезимівлі забезпечує внесення 50-100 кг/га хлористого калію. Загальна норма азоту з добривами, які необхідно застосувати для забезпечення осінньої вегетації сортів озимої пшениці даної групи – 40-45 кг/га у д.р.

Весняна вегетація:
Технологія мінерального живлення аналогічна пшеницям групи №2

За ранніх термінів сівби їх можна висівати малою нормою та провадити систему удобрення за технологією №2. У інших випадках – за технологією №3 або №1.

На даний момент в Україні не існує єдиної універсальної системи мінерального живлення, яка була б максимально ефективною та забезпечувала б однакові результати у будь-яких ґрунтово-кліматичних умовах. Практично для кожного регіону та конкретних ґрунтів із урахуванням гідро-термічного коефіцієнту території можлива розробка високоефективної системи застосування добрив, яка буде максимально працювати тільки в конкретних умовах.

Тим не менш, створення універсальних ефективних систем мінерального живлення сільськогосподарських культур все ж таки можливо. Критерієм для прив’язки та адаптації є генетика конкретного сорту та створення оптимальних умов мінерального живлення, при яких потенціал культури за врожайністю та якістю продукції буде максимальним у даних ґрунтово-кліматичних умовах.


Автори:

Менеджер з розвитку насіння цукрових буряків, сої, ріпаку, зернових та зернобобових культур, Відділ технологічної підтримки, компанія «Ерідон», кандидат с-г. наук, Якусик Михайло Михайлович

Менеджер з розвитку продуктів для мінерального живлення рослин, Відділ технологічної підтримки, компанія «Ерідон», кандидат с.-г. наук, Суворов Микита Олексійович