Внесення мінеральних добрив та позакореневе підживлення озимого ріпаку восени

Ріпак належить до групи високовимогливих до мінерального живлення польових культур, тож внесення мінеральних добрив під озимий ріпак є невіднятною складовою успіху у його вирощуванні та отриманні високих врожаїв.

Як підвищити врожайність озимого ріпаку?

Високий врожай озимого ріпаку отримати можливо та реально у будь-яких умовах! Ключовим є розуміння правильних підходів у вирощуванні: підбір гібрида, обробіток ґрунту, якість та терміни посіву, система мінерального живлення та захисту. Останні 2 фактори забезпечують до 60% у бажаних 4,0+ тонн з гектару:

• У системі мінерального живлення важливими аспектами є стартове фосфорне живлення (NPK), азотне та калійне удобрення ґрунту, закладка продуктивного гілкування та своєчасне управління посівами за допомогою позакореневих добрив та біостимуляторів;
• У системі захисту критичними моментами є ріст регуляція та захист від хвороб, контроль бур’янів та розповсюдження/шкодочинність шкідників у продуктивні фази росту та формування врожаю. 

Чим удобрити озимий ріпак?

Фосфорні мінеральні добрива або форсфорвмісні складнозмішані гранульовані мінеральні добрива (NPK)

Ефективне фосфорне живлення даної культури восени є одним з найвагоміших факторів у отриманні високого врожаю. Роль осіннього фосфорного живлення для рослин озимого ріпаку рівнозначне ролі фосфорного живлення для рослин кукурудзи на етапі V2-V3. Нестача рухомих водорозчинних форм фосфору у ґрунті (з добрив або з потенціалу родючості ґрунту) призводить до різкого зниження темпів розвитку кореневої системи, викликає обмежене споживання елементів живлення з внесених добрив та неповну реалізацію генетики гібриду у врожаї. Саме тому NPK в Україні набувають популярності.

Разом з тим, традиційними добривами для внесення під озимий ріпак перед посівом восени є:

• азотні добрива,
• калійне добриво та інші.

У випадку NPK добрив важливе значення має тривалість доступності фосфору для рослин та загальне вологозабезпечення культури на етапі осінньої вегетації. Якщо на забезпечення рослин вологою агроном може вплинути лише опосередковано (оранка в оптимальні терміни, боротьба з плужною підошвою, посів у вологий ґрунт та ін.), то тривалість забезпечення рослин фосфором є реальна можливість оптимізувати. Для цього потрібно застосувати сучасну схему живлення озимого ріпаку.

Саме потужна коренева система є базисом формування потовщеної кореневої шийки для ефективного поглинання рослинами азоту та калію, які були внесені перед сівбою.

Велику роль в ефективності фосфорних добрив, що прямо впливає на врожайність ріпаку озимого відіграє не тільки кількість водорозчинного фосфору, але й тривалість його доступності для рослин.

Оптимальним осіннім NPK добривом для припосівного внесення на озимий ріпак є гранульоване добриво для озимого ріпаку Росаферт 12-24-12+9S. Завдяки пролонгованій дії доступного фосфору для рослин, досягається ефект «помпи мінерального живлення», який стимулює розвиток кореневої системи у вертикально низхідному рості, покращує споживання елементів живлення з ґрунту та внесених добрив, а також вологи з нижніх шарів. У свою чергу, швидкий розвиток коренів сприяє більш динамічному набору вегетативної маси, посилює синтез первинних цукрів через стимуляцію фотосинтезу та створює об’єктивні передумови для отримання більшого врожаю.

Мінімальна кількість рухомих форм фосфору у ґрунті має становити не менше 50-60 мг/кг ґрунту. При менших значеннях для отримання врожаю ріпаку 4+ т/га рекомендованим і ефективним є додаткове внесення під оранку перед посівом озимого ріпаку 100 кг/га Амофосу (NP 12:52).

Азотно-сірчане живлення

Важливу роль у формуванні великої вегетативної маси та забезпеченні формування потовщеної кореневої шийки рослин ріпаку восени відіграють і азотні добрива під озимий ріпак та, не менш важливі, сірчані добрива. Вибір передпосівного та припосівного удобрення необхідно проводити в залежності від терміну посіву та рівня агрофону:

1. Для запобігання провокації інтенсивного росту вегетативної маси для ранніх термінів сівби рекомендуємо вносити у передпосівну культивацію p відсутністю нітратної форми азоту. Дана практика особливо ефективна при вологій осені. За цих погодних умов слід віддавати перевагу добривам на основі амонійної форми азоту (Сульфат амонію).

2. Для пізніх посівів, які страждають від осінньої нестачі ґрунтової вологи внесення добрив під озимий ріпак потрібно корегувати - вносити амонійно-нітратні (Аміачна селітра) та амідно-амонійно-нітратні (КАС 32) добрива. Вони будуть давати більш швидкий приріст вегетативної маси в умовах обмеженого часу оптимального періоду осінньої вегетації. У більшості районів інтенсивного вирощування ріпаку (Південь, Центр та Захід України) оптимальною кількістю азоту для внесення у літньо-осінній період вважається сумарна норма на рівні 45-55 кг/га у д. р. N. Мінімальний вміст азоту в ґрунті під посів ріпаку має становити 50-60 мг/кг лужно-гідролізованих форм азоту. При менших значеннях рекомендованим є збільшення осінньої сумарної норми внесення азотних добрив до рівня 60-65 кг/га у д.р. N.

3. Для ранніх посівів озимого ріпаку в регіонах з достатньою кількістю опадів під передпосівну культивацію рекомендуємо застосовувати комбінації рідких азотовмісних добрив (КАС) з продуктом-пролонгатором дії азоту – Thio-Sul^® (розчин тіосульфату амонію). Норми внесення добрив під озимий ріпак у комбінації КАС + Thio-Sul^® складають 20% від фізичної норми внесення карбамідно-аміачної суміші (1/5 частина). Наприклад, при запланованій нормі внесення КАС перед посівом восени  у нормі 35 кг/га азоту у д.р. (105 кг/га КАС) – норма внесення Thio-Sul^® складає 21 кг/га. Окрім пролонгуючої дії, тіосульфат амонію від Tessenderlo Kerley містить у своєму складі 65 кг/га сірки у формі SO₃ на кожні 100 кг продукту.

Сірка

Сірка є складовим елементом усіх рослинних білків і ряду фітогормонів, а у мінеральному живленні рослин – третім за значенням елементом після азоту і фосфору.

Дефіцит сірки в ґрунтовому розчині гальмує відновлення і асиміляцію азоту рослинами.

При нестачі сірки пошкоджуються точки росту, молоді верхні листки стають блідо-зеленими, а забарвлення жилок листка набуває світлого кольору. Оскільки сірка, як і азот, відіграє важливу роль у синтезі білка, то є пряма залежність між живленням рослини азотом та сіркою. Мінімальний вміст сірки у ґрунті у водорозчинних формах має становити не менше 15-20 мг/кг ґрунту. Усього ріпак за вегетацію поглинає від 60 до 100 кг/га сірки. Потреба рослин у сірці змінюється впродовж вегетаційного періоду. Рекомендація щодо внесення сірки в кількості, що відповідає 20-25% запланованого внесення азоту є актуальною. Тобто при нормі осіннього внесення азоту на середньому рівні 45-55 кг/га у д.р. норма внесення сірки у формі SO32- має складати не менше 9,0-11 кг/га.

Калійні добрива

Калійне удобрення та корегування живлення озимого ріпаку на калій є доцільним при вирощуванні на легких ґрунтах підзолистого ряду: темно-сірих опідзолених, ясно-сірих лісових або дерново-підзолистих. Критичним значенням, яке лімітує отримання високих врожаїв ріпаку є вміст калію в рухомих формах <90-100 мг/кг ґрунту. За таких показників ефективним є внесення під оранку під посів озимого ріпаку калію хлористого у нормах 100-150 кг/га. Достатній рівень калійного живлення в осінній період є визначальним у транспорті цукрів від листків до коренів та є прямою основою гарної перезимівлі за умови дотримання оптимального рівня інсектицидного, гербіцидного та фунгіцидного захисту рослин.

Позакореневе підживлення ріпаку. Найважливіші мікроелементи та їх роль у живленні.

Найчастіше брак одного або декількох із вище наведених елементів живлення напряму лімітує врожайність озимого ріпаку. Найбільше значення для рослин озимого ріпаку серед мікроелементів має бор (В). Рослина ріпаку нездатна резервувати в тканинах бор, саме тому позакореневе внесення є стандартом інтенсивної технології вирощування даної культури. Восени, в стадії 5-7 листків необхідно внести до 150 г бору/га, а за наявного вегетативного розвитку 8-10 листків – 150 г бору/га додатково. Найефективнішим способом внесення борних добрив є позакореневий продукт Розалік (В) у нормі 1,0 л/га двічі восени у відповідні періоди розвитку. Навіть за підвищеного вмісту бору у ґрунті (>0,5 мг/кг ґрунту) ефективність позакореневого внесення борних добрив для ріпаку залишається важливою, оскільки це безпосередньо впливає на отримання врожаю.

На ослаблених посівах озимого ріпаку (пізній посів, неоптимальні умови росту) ефективним є наступне підживлення ріпаку озимого: до Розалік (В) потрібно додати кристалічне водорозчинне добриво Розасоль 18-18-18+МЕ у нормі 2,0 кг/га. Позакореневе внесення NPK+МЕ добрив у осінній період має на меті короткочасне, але ефективне збільшення вмісту елементів живлення у тканинах рослин до рівня: по азоту – 4,5-6,0%, по фосфору – 0,45-0,5%, по калію – 3,0-4,0%. Це найдієвіший спосіб, який впливає на посилення формування листового апарату та стимулює процес накопичення цукрів через покращення фотосинтезу.

Регулятори та стимулятори росту. Як забезпечити закладання бокових бруньок та галудження озимого ріпаку?

Як відомо, гормональна регуляція є одним із найбільш швидких способів виведення рослин, як із стану стресу, так із загального стимулювання ростових процесів. Для біостимуляції росту рослин ріпаку та систематизації агрохімічного впливу на осінню вегетацію ефективним є позакореневе внесення у фазі 6-8 листків біостимуляторів БлекДжек у нормі 0,5 л/га та Міллерплекс у нормі 0,6 л/га + Букат 0,3-0,45 л/га. Комплексна дія продукту Блек Джек дозволяє значно посилити водний баланс (буквально накачати рослину вологою), додатково стимулювати розвиток кореневої системи, зокрема ріст кореневих волосків, та отримати енергетичну підтримку ростовим процесам рослин. Міллерплекс – сприяє гормональній регуляції рослин та посиленню імунітету, які, в свою чергу, потужно впливають на осінню закладку репродуктивних бруньок та формують передумови для отримання високого врожаю культури в наступному році. Букат має сильну ретардантну дію і стримує ріст кореневої шийки у висоту.

Ключові фази росту та розвитку рослин озимого ріпаку восени

• Пролонговане фосфорне живлення при посіві для швидкого старту та розвитку кореневої системи за рахунок застосування добрив Росаферт NPK
• На ослаблених посівах дієво застосувати разом з бором позакореневе NPK + ME добриво. Рекомендуємо використати кристалічне добриво Розасоль 18-18-18+МЕ.
• Бор - найважливіший елемент у позакореневому підживленні. Наприклад, Розалік (B) (еквівалент 150 г бору на гектар) необхідно застосовувати двічі, в стадії 5-7 листків та 8-10 листків незалежно від вмісту бору у ґрунтів.
• Корекція калійного живлення рекомендоване на ґрунтах підзолистого ряду
• Регулювання азото-сірчаного живлення в залежності від строків сівби та рівня агрофону
• Формування потовщеної кореневої шийки для ефективного поглинання рослинами азоту та калію, які були внесені під час сівби культур

Компанія "Ерідон" забезпечує оптову закупівлю мінеральних добрив, мікродобрив, засобів захисту рослин, а також високоякісного насіння озимого ріпаку від надійних постачальників, забезпечуючи комплексну технологію вирощування

Нестача одного або декількох елементів живлення лімітує потенційну врожайність озимого ріпаку. Так само негативно на економічну ефективність вирощування впливає надмірне застосування елементів живлення. Більше про весняне підживлення ріпаку, а також особливості весняних робіт на посівах ріпаку читайте у майбутніх матеріалах на нашому сайті.

Вдалих Вам врожаїв!

---

Менеджер з розвитку продуктів для мінерального живлення рослин
СУВОРОВ Микита Олексійович | (050)-410-16-14