Система захисту пшениці - ваш еталон успіху!

Розглянемо фунгіцидні інтегровані програми захисту пшениці як ярої так і озимої за наступною дорожньою картою: 

1. Секретна формула “Захист №1”.
2. “Антихвороби”. Топ 3 системи фунгіцидного захисту ярої та озимої пшениці.
3. Ефективність фунгіцидів проти основних хвороб пшениці.
4. Рекомендовані періоди застосування фунгіцидів для захисту посівів пшениці.
5. Як виявити хвороби в посівах пшениці?
6. Функціональний характер інтегрованої системи захисту пшениці.
7. Таємниця контролю захисту озимої та ярої пшениці.
8. Ключі успіху врожайності озимої та ярої пшениці.
9. Вирішення проблеми з фітопатогенами на посівах пшениці та з їх джерелами поширення.

1. Секретна формула “ЗАХИСТ №1”?

Починаємо шлях нашої аграрно-технологічної подорожі, однією з груп пестицидів, а саме фунгіцидами та розберемо їх класифікацію. Для того, щоб забезпечити профілактику за захист посівів пшениці, а у цілому всіх культур від хвороб необхідно розбиратися в механізмі дії на збудників та хімічному складі самих препаратів, які відносяться до фунгіцидів

Фунгіциди, клас пестицидів, які обов’язковими, з огляду потенційних втрат від збудників хвороб, в системі захисту пшениці, діляться на такі класи, як:

• Аміни
• Бензимідазоли
• Бензофенони
• Карбоксаміди
• Тіофанати
• Мідьвмісні
• Квіназоли
• Стробілурини
• Феніл-ацетаміди
• Піридиніл-етил-бензаміди
• Імідазоли
• Хлоронітрили 
• Триазоли

Відповідно до табл.1 розберемо біологічні впливи всіх 13-ти класів фунгіцидів на патогени озимої пшениці.

Таблиця 1. Класифікація фунгіцидів, що використовуються на зернових культурах, за хімічним складом та механізмом дії

 

За застосування методу симбіозу , а самене  поєднання самих препаратів в бакових сумішах чи поєднання діючих речовин в препараті,матимемо більш активний та ефективний вплив на патогени хвороб зернових культури, оскільки взаємодія кількох діючих речовин, поєднуючи  механізми дії на збудників даютьнайкращий результат захисту посівів.

2. “АНТИХВОРОБИ” ТОП-3 Системи захисту озимої та ярої пшениці

Прослідкувати  статистику та розподіл корисних функцій найбільш поширених фунгіцидів можна за табл. 2. 

Таблиця 2. Основні класи фунгіцидів інтегрованої системи захисту пшениці

Поєднання діючих  речовин (лікування та профілактика) з різним механізмом дії на патогени дають комбіновані фунгіциди, тобто взаємозв'язок двох і більше хімічних класів . Розширення спектру активності фунгіцидів і більш гнучке розподілення часу обробки, задля вдосконалення системи захисту пшениці (озимої та ярої), забезпечують наступні комбінації сполук:

●    Стробілурини + триазоли.
●    Карбоксаміди + триазоли.
●    Триазоли + бензімідазоли.

Для забезпечення ефективного захисту (система захисту ярої пшениці передбачає навесні, для озимої - восени) вашого врожаю у новому сезоні рекомендуємо звернути увагу на закупівлю комбінованих фунгіцидів, які мають широкий спектр дії. 

Такі препарати дозволяють застосовувати універсальні рішення для обробки рослин як перед зараженням, так і після його виявлення, для викорінення збудників - інтегрована методика захисту зернових культур.

3. Ефективність фунгіцидів против основних хвороб пшениці

Наведемо аналіз даних відповідно до дієвості та активності хімічних сполук за впровадження інтегрованої системи захисту пшениці озимої. 

Згідно з табл. 3 найвищого рівня ефективності досягають комбіновані контактно-системні препарати з різними механізмами дії на патоген: широкий спектр дії проти хвороб. 

Таблиця 3. Показники ефективності діючих речовин, різного механізму дії, на хвороби

 

Вибір фунгіциду базується на наступних критеріях:

1. Відомості про джерела первинної та вторинної інфекції.
2. Час зараження.
3. Швидкість наростання інфекції та поширення хвороби
4. Видовий склад збудників захворювання.
5. Пріоритет винищення найбільш небезпечного патогену.

Кращим варіантом для першої обробки є використання фунгіцидів з профілактично-лікувальною дією, які мають широкий спектр захисту і забезпечують його тривалий період. Використання вказаних фунгіцидів дозволяє коригувати можливі помилки у виборі терміну першої обробки і надає достатньо часу для аналізу фітосанітарної ситуації, яев складається на посівах у відповідний період.

Такі фунгіциди забезпечують надійний захист рослин і дозволяють попередити розвиток та поширення хвороб на ранніх стадіях росту.  Це є оптимальним варіантом для ефективної першої обробки.

Для першої обробки ліпше використовувати фунгіциди профілактично-лікувальної дії з широким спектром і тривалим захисним ефектом: перевага перед часом на аналіз фітосанітарної ситуації.

Низький рівень протистояння основним хворобам пшениці має карбендазим, що досі має високу популярність серед складових системи захисту пшениці. 

Сезон 2020 року в Німеччині було розпочато із різкого падіння запиту застосування фунгіцидів із прохлоразом для обробки ячменю. Цей активний інгредієнт був офіційно схвалений для застосування на ячмені проти ринхоспоріозу, карликової іржі, сітчастої плямистості та борошнистої роси в ранній фазі перед початком цвітіння. Для інформації хочемо зауважити, що пропіконазол був заборонений у Німеччині з 2019 року, а реєстрація фенпропіморфа була припинена навесні 2019 року.

4. Ремендовані періоди застосування фунгіцидів для захисту озимої пшениці

Зазначено основі фази розвитку та періоди захисту

• Т0: Кущення (ВВСН 20–29).
• Т1: Початок виходу в трубку (ВВСН 31–32).
• Т2: Поява та ріст прапорцевого листка (ВВСН 37–39).
• Т3: Початок-середина цвітіння (ВВСН 61–65).
• Т4: Фаза молочної стиглості зерна (ВВСН 71–77).

Залежно від фунгіцидної програми захисту пшениці озимої від хвороб можливі такі схеми застосування хімічних сполук відповідно до фаз розвитку культури: 

• Одноразове внесення фунгіциду - прапорцевий листок (Т2).
• Дворазове внесення фунгіцидів - прапорцевий листок (Т2) + цвітіння (Т3).
• Триразове внесення фунгіцидів - початок виходу в трубку (Т1) + прапорцевий листок з використанням стробілурину (Т2) + цвітіння (Т3).
• Чотириразове внесення фунгіцидів - початок виходу в трубку (Т1) + прапорцевий листок з використанням стробілурину (Т2) + цвітіння (Т3) + молочна стиглість зерна (Т4).

За тривалістю Т1- або ж Т2-фаз проводиться перша основна обробка, а додаткову ж застосовують восени (для озимої) та навесні (для ярої) в Т0, залежно від рівня розвитку хвороб. У Т3-фазу початку цвітіння -  для захисту від фузаріозу колоса, та Т4 -  у період молочної стиглості зерна.

5. Як виявити хвороби озимої пшениці?

Класифікують умовно 3 основних групи хвороб пшениці:

• Пошкодження кореневої системи (кореневі гнилі).

• Хвороби, що впливають на листя та стебла (септоріоз, бура і жовта іржа, піренофороз, борошниста роса).

• Хвороби, які впливають на колос (летюча сажка, фузаріоз колоса, септоріоз колосу).

Восени, для ефективного застосування фунгіцидів озимої пшениці від хвороб, таких як снігова пліснява, іржа, борошниста роса, септоріоз, плямистості та фузаріоз колосу, рекомендується використовувати  інтегровану систему захисту. Для цих хвороб характерними фазами розвитку є вихід у трубку, поява прапорцевого листка і до середини фази цвітіння. 
Ця система передбачає регулярні заходи з контролю та обробки рослин.

Внесення фунгіцидів для захисту посівів від хвороб здійснюється за оптимальних температур від 12 до 20-25°С. Деякі контактні препарати можуть застосовуватись при температурі від 5°С, але для системних – потрібна температура понад 10–12°С. При температурі нижче 10 градусів рекомендується використовувати фунгіциди з діючою речовиною карбендазим з класу бензимідазолів, які можуть застосовуватись при мінімальній температурі 5°С.

Для боротьби з септоріозом, рекомендується використовувати фунгіциди, що містять триазоли й імідазоли, такі як пропіконазол, протіоконазол, епоксиконазол, прохлораз, метконазол та їх комбінації. Вибір фунгіциду залежить від типу хвороби та ступеня її розвитку.

При повній появі третього листка пшениці за фази Т1 необхідно застосувати першу фунгіцидну обробку. Безперечно, для ефективного контролю різних типів кореневих та, прикореневих гнилей, снігової плісняви? борошнистої роси та перших ознак септоріозу, рекомендується проводити обробку у фазу виходу рослини в трубку. Препарати, що містять імідазоли, краще використовувати в умовах дощової погоди, коли кореневі гнилі стають проблемою.

Зауважимо, що ніякий фунгіцид при обробці по вегетації не слугує як для захисту так ідля викоріненняя від кореневих гнилей, бо жодна діюча речовина за властивостями не здатна переміщуватися рослиною згори донизу - від місця нанесення до коріння. 

Церкоспорельоз, що проявляється на першому-другому міжвузлі, можна контролювати фунгіцидами по вегетації з фази виходу в трубку. 
Гібеліноз не контролюється взагалі, а фузаріозна, гельмінтоспоріозна, пітіозна знищуються обробкою насіння. Ризоктоніозна, офіобольозна кореневі гнилі обробкою насіння не контролюються. 

Пам'ятаємо, що без лабораторного аналізу, ідентифікації збудників, визначити види гнилей просто “неба” неможливо.

Гнилі на пшениці можна розділити на 2 основі групи:
Кореневі:

• Фузаріозна коренева гниль
• Гельмінтоспоріозна коренева гниль
• Пітіозна коренева гниль

А також хвороби прикореневої зони, такі як:

• Ризоктоніозна
• Офіобольозна
• Фузаріозна
• Гельмінтоспоріозна
• Гібелінозна
• Церкоспорельозна

Застосування фунгіцидів протягом вегетаційного періоду не є ефективним для боротьби з кореневими та прикореневими гнилями рослин, за винятком церкоспорельозу.

6. Функціональний характер інтегрованої системи захисту пшениці

Розглянемо поділ на групи фунгіцидів за функціональним призначенням відповідно до табл. 4.

Таблиця 4. Функціональний розподіл фунгіцидів

 

Основним етапом застосування фунгіцидів є Т2 (прапорцевий листок – колосіння). Інтегрована система фунгіцидного захисту пшениці включає у себе різні заходи для забезпечення здоров'я рослин (вищезазначений етап включно). Особливо важливо застосовувати фунгіцидну систему захисту пшениці, оскільки ця культура є основною зерновою для багатьох країн.

Внесок верхніх трьох листків у колосових культурах, таких як пшениця, становить приблизно 75–80%  до урожаю. Для ефективного захисту пшениці озимої рекомендується застосовувати фунгіциди на етапі Т2, коли прапорцевий листок виходить і починається період колосіння. Застосування препаратів може проводитись як профілактично, так і за біологічними порогами, враховуючи ступінь розвитку та поширення хвороби.

Також варто враховувати, що існує система захисту пшениці ярої, яка має свої особливості і вимоги до використання фунгіцидів. При вирощуванні пшениці ярої також слід вживати заходи захисту рослин, щоб забезпечити високий врожай і якість продукції. Продумана і ефективна система захисту пшениці, будь то озимої чи ярої, є важливою складовою успішного вирощування цієї цінної культури. 

У табл. 5 наведено інформацію щодо термінів моніторингу, етапів розвитку хвороб і економічних порогів має приблизний характер (може підлягати змінам через постійні зміни вартості фунгіцидних препаратів) та інших витрат при вирощуванні культури. 

Таблиця 5. Спостереження за хворобами зернових культур

 

На практиці, у сучасних системах захисту озимої пшениці від хвороб, ЕПШ часто не дотримуються, а обприскування проводять більше профілактично або за біологічними порогами, що вказують на необхідність проведення обробок (див. табл. 6). Поняття ЕПШ не застосовується для кореневих гнилей, оскільки лікування рослин від них неможливо.

Таблиця 6. Сучасні економічні пороги шкочинності хвороб

Закладені 15 років тому ЕПШ сьогодні не можна використовувати на озимій пшениці без коригування. Необхідно переглянути ці показники та коригувати їх для кожного року та сезону.

7. Таємниця контролю захисту ярої та озимої пшениці

Хворобами колоса на пшениці, такими як фузаріоз, септоріоз, альтернаріоз, сажкові хвороби, часто займаються увагою сільськогосподарських виробників. Зокрема, найбільш поширеними є фузаріоз (39,3%) та септоріоз (34,3%). Боротьба з твердою сажкою зазвичай передбачає протруювання насіння (тебуконазол, карбоксин тощо). Однак, контроль інших хвороб колоса, зокрема фузаріозу, не так простий через обмежений вибір фунгіцидів і обмежене "вікно застосування" та особливість самого збудника.

Один з ефективних способів боротьби з фузаріозом колоса на пшениці полягає у використанні фунгіцидів триазолів, таких як протіконазол, тебуконазол і метконазол, та їх комбінацій з додаванням ад’ютантів. Відповідно до рекомендацій, препарати можна застосовувати профілактично на етапі початку цвітіння (поява перших видимих пиляків, оптимально 10-15%) і, за потреби, повторити у фазі молочної стиглості зерна.

При розгляді оптимальних термінів обробки пшениці варто враховувати, що цвітіння одного колоса триває 3–6 днів, а всього поля – 6–8 днів. Якщо мова йде про ячмінь, то найкращий період обробки від фузаріозу колоса - відразу після появи колосу. Важливою тактикою системи захисту пшениці є профілактика, особливо якщо зернові посіяли після злакових, кукурудзи або стерньових попередників.

При врахуванні контролю інших хвороб колоса і листового апарату, таких як септоріоз листя, піренофороз (жовта плямистість), іржа, борошниста роса, рекомендується використовувати багатокомпонентні препарати, що містять триазоли (протіоконазол, тебуконазол) в поєднанні з д.р. інших хімічних класів - спіроксаміном (аміни) або з д.р. групи бензімідазолів (карбендазим). Водночас, варто уникати застосування стробілуринів по колосу через ускладнений відтік поживних речовин у колос, що може призвести до поганого наливання зерна.

Відсутність навесні шкідників також може вплинути на час проведення інсектицидних обробок. Внесення інсектицидів у період Т1 - кінець кущіння - початок виходу в трубку часто здійснюється разом із фунгіцидами, проте при масовому заселенні посівів клопами, хлібними жуками, крайові обробки можуть бути більш ефективними. 

За наведеними рекомендаціями, такі періоди обробки є оптимальними для досягнення успішного захисту пшениці від шкідників і хвороб в різних регіонах. Однак, при проведенні польових оглядів/ моніторингу посівів кожного поля враховуючи ЕПШ, погодні умови та інші чинники, можна знайти найбільш ефективний підхід до захисту пшениці.

8. Ключі успіху врожайності озимої та ярої пшениці

Необхідно врахувати такі ключові особливості:

• За Т3, внесення інсектицидів (скоріш за все тут має бути фунгіцидів) недоцільне, оскільки не захищає від септоріозу листя і колосу, піренофорозу (жовта плямистість), бурої та стеблової іржі, фузаріозу колоса, вторинної інфекції (альтернаріоз, оливкова пліснява тощо). 
• Проти личинок і дорослих клопів шкідливої черепашки, личинок пшеничного трипса, злакової попелиці, хлібних жуків, хлібної жужелиці часто переносять з Т3 у період Т4 формування зернівки, тобто молочної стиглості зерна при появі в посівах 15–20% личинок клопів третього віку.

Найоптимальнішою є наступна система захисту пшениці озимої від хвороб: 

• Т1 (гербіцид)
• Т2 (фунгіцид + інсектицид)
• Т4 (інсектицид-крайова обробка)

При дощовій погоді влітку в степових і лісостепових зонах інтегрована система захисту озимої пшениці передбачає розвиток за 2 сценаріями (проти бур’янів, шкідників і хвороб):

• Т1 (гербіцид + ретардант), Т2 (фунгіцид + інсектицид), Т3 (фунгіцид), Т4 (інсектицид).
• Т1 (гербіцид + ретардант), Т2 (фунгіцид), Т3 (фунгіцид), Т4 (інсектицид).

Зазвичай другу основну фунгіцидну обробку Т2 поєднують з листовим підживленням мікроелементами (сульфат магнію) і азотом в амідній формі (карбамід) за такою послідовністю суміші хімічних сполук:

• Карбамід
• Сульфат магнію
• Інсектицид
• Фунгіцид
• Хелат міді

При стресових умовах може спостерігатися фітотоксичність, яка проявляється у вигляді плям на листках рослин. Це може бути зумовлено тим, що карбамід, що входить до складу фунгіцидів, може виступати як своєрідна поверхнево-активна речовина (ПАР), яка збільшує ефективність дії фунгіциду. 

Зазвичай фунгіциди вже містять у своєму складі певні ПАР, тому з їх поєднанням у бакових сумішах, таких як гербіцид + фунгіцид + ретардант + мікродобриво, може частіше спостерігатися фітотоксичність, особливо при стресових умовах, таких як зниженні температури. Це важливо враховувати під час проведення першої фунгіцидної обробки в період Т1, аби забезпечити стабільність інтегрованої системи захисту пшениці.

9. Вирішення проблеми з фітопатогенами на посівах пшениці та з їх джерелами поширення

Наголошуємо, що запорукою успішного обмеження збудників хвороб є профілактичні програми, що набагато ефективніші, ніж безпосереднє усунення наслідків активної роботи патогена на рослинні  органи культур.

Для боротьби із чинниками зараження врожаю радимо  застосовувати наступні продукти, що гарантує система захисту озимої пшениці Сингента:

• Азоципер Нео, КС – 0,5-0,75 л/га;
• Букат 500, КС – 0,5 л/га + Кларк, ВГ – 0,25-0,4 кг/га;
• Вето 250, КЕ – 0,5 л/га + Кларк, ВГ – 0,25-0,4 кг/га;
• Букат 500, КС – 0,5 л/га + Вето, КЕ – 0,5 л/га;
• Кларк, ВГ – 0,25-0,4 кг/га;
• Піраклін, КЕ – 0,4-0,6 л/га;
• Макфайєр 260 ЕС, КЕ – 1,25-1,5 л/га;
• Букат 500, КС – 0,5 л/га + Піраклін, КЕ – 0,4-0,6 л/га;
• Вето 250, КЕ – 0,5 л/га + Піраклін, КЕ – 0,4-0,6 л/га;
• Комплер 320, КС – 0,4-0,7 л/га;
• Скайвей Xpro, КЕ – 1-1,25 л/га.

Для пролонгованої робити роботи зазначених продуктів фіксації та поширення їх на рослинах необхідно застосовувати ад'юванти Сіліксан 106 та МультиМастр.

Купити насіння пшениці та розпочати ефективне вирощування зернових - рушійна сила для наших клієнтів.