• Агроінфо
  • Новини
  • Інтерв'ю Євгена Черненко, заступника керівника Відділу технологічної підтримки компанії «Ерідон», ч.1

Інтерв'ю Євгена Черненко, заступника керівника Відділу технологічної підтримки компанії «Ерідон», ч.1

Євген Черненко, заступник керівника Відділу технологічної підтримки компанії «Ерідон», дав велике інтерв’ю порталу Latifundist.com. У першій частині своєї розповіді він поділився думками про актуальні проблеми, виклики і плани сільгоспвиробників, а також рішення від компанії «Ерідон»:

  • Ситуацію з насінням соняшнику
  • Актуальні хвороби, на які потрібно звернути увагу
  • Раціональний підхід до економії
  • Портфель засобів захисту рослин

Як обрати гібрид соняшника на 2023 рік

Latifundist.com: Посівна стартувала, але наскільки нам відомо, ще не всі аграрії визначилися зі структурою посівів.

Євген Черненко: Минулий сезон був складним для агросектору, а 2023 буде, на мою думку, ще складнішим. Дійсно, аграрії ще не до кінця визначилися, що будуть сіяти. Ми нещодавно, в зимово-весняний період, проводили технологічні семінари, спрямовані допомогти аграріям під час вегетації озимих культур. Запитували, що планують сіяти і чи закупили вже насіння. У відповідь: «Хлопці, зачекайте. Давайте ми спочатку подивимося у якому стані ріпак і пшениця після зими та подальшу ситуацію в Україні».

Тому загальна тенденція така: аграрії чекали 24 лютого 2023 року і от тільки «після цієї дати» почали закуповувати насіння. Беруть у тому числі і насіння кукурудзи. Хтось пішов виключно у соняшник.

Наприклад, аграрії із українського «кукурудзяного поясу» — Чернігівської та Полтавської областей — збільшують площі під соняшником. Думаю, що площі під соєю теж виростуть. Це підтверджує і факт збільшення попиту на інокулянти сої. Їх, до речі, ринку зараз не вистачає.

Latifundist.com: За вашими прогнозами, чи дійсно аграрії будуть масово відмовлятися від кукурудзи?

Євген Черненко: Є господарства, для прикладу, які сіяли по 2 тис. га, і будуть таку ж площу сіяти в цьому році. Також в збереженні площ під кукурудзу відіграють ринки збуту, які сільгоспвиробники знайшли самостійно, без трейдерів (частіше, це аграрії із Центральної та Західної України). Є частина, які притримуються думки: «Посіємо, а там видно буде». Хоча ще раз повторюся, аграрії до кінця зі сівозміною ще не вирішили.

Хоча я раджу не зволікати і вже зараз приймати, а точніше вже мати, рішення по сівозміні. Якщо ви цілеспрямовано хочете йти в соняшник, то насіння вже мало у вас лежати на складах.

Дехто думає, ринок переформатується, ціни на насіння почнуть падати. Ні. Такого не буде.

Євген Черненко

Latifundist.com: На ринку говорять, що дефіцит насіння соняшника може скласти близько 500 тис. посівних одиниць. Хтось називає більші цифри. Які ваші оцінки?

Євген Черненко: Дійсно, на ринку є дефіцит якісного насіння соняшнику. Деякі виробники насіння вже відмовляють дистриб’юторам у поставках тих чи інших гібридів, або пропонують насіння з низькою масою тисячі насінин.

Частина аграріїв чекає, що на ринок заїде кращий гібрид. Тому не хочуть брати те насіння, яке ще наявне та залишається на складах у дистриб’юторів. І тут потрібно пояснити, що кожна компанія має сертифікати на насіння. Не впевнені у якості гібрида? Попросіть сертифікат. Якщо не довіряєте, то є незалежні сертифіковані лабораторії, де можна провести аналізи на енергію проростання, лабораторну схожість, фітопатологію, дізнатися масу тисячі. Це саме ті показники, які обмежують потенціал отримання врожаю.

Ми, в компанії «Ерідон», маємо відділ насіння, співробітники якого проводять аналізи і пересертифікацію насіння, згідно з діючими нормами законодавства. Ринок же коливається, в минулому році ажіотажу на насіння не було, а в цьому є. Тому минулорічне насіння пересертифікували, впевнилися у якості і відвантажуємо клієнтам. Результати досліджень ми проводимо в кількох лабораторіях й відповідно отримуємо із них результати, тому завжди впевнені у якості продукції, яку продаємо сільгоспвиробникам.

Latifundist.com: Ви забезпечені насінням соняшника?

Євген Черненко: Як дистриб’ютор, ми забезпечені насінням, але не в тому об’ємі, в якому б хотілося. Постачальники обмежують поставки. Останні тижні від них надходила інформація про неможливість поставок тих чи інших гібридів.

Що робити в такому випадку аграрію? Необхідно підібрати альтернативний гібрид. Це допоможуть зробити наші менеджери з агрономічних питань у регіонах, які володіють всією необхідною інформацією. А альтернатива на ринку є, повірте. Сьогодні ж інформація про врожайність того чи іншого гібриду відкрита. Та й завжди можна поспілкуватися з тими сільгоспвиробниками, хто його вже вирощував, розпитати, що завадило або навпаки стимулювало отримати гарний урожай. І вже після цього, маючи цю інформацію, приймати рішення і рухатися далі.

Latifundist.com: На яке насіння соняшнику є попит?

Євген Черненко: Питання риторичне (сміється — прим. ред.). Не секрет, що деякі сільгоспвиробники надають перевагу селекції соняшника Syngenta. Хоча ті аграрії, які прискіпливо проводять на своїх полях дослідження, приходять до висновку, що гібриди, наприклад, компанії «Лімагрейн Україна» нічим не гірші. Конкурентними також можна назвати гібриди селекції компаній МAS Seeds, Lidea, RAGT Semences.

Генетичний потенціал — це велика складова. Але ще одна запорука отримання врожаю — технологія вирощування. Якщо говоримо про соняшник — від обробітку ґрунту до десикації. Саме тому я раджу аграріям ніколи не зупинятися тільки на одному гібриді.

Існує велика кількість гібридів з різноманітними стійкостями: до рас вовчку, до гербіцидів, до тих чи інших хвороб. Останніми роками великою проблемою соняшника є біла гниль.

Соняшник

Latifundist.com: У минулому році ця хвороба особливо прогресувала.

Євген Черненко: Дійсно. І з огляду на війну мало хто звернув увагу на всі форми проявлення білої гнилі, яка може бути прикореневою, стебловою і кошиковою. І у аграріїв було багато проблем саме з ураженням кошика. Пішли дощі, в поле неможливо було зайти вчасно зібрати врожай, тканини кошику почали процес розмочалювання, гниття.
Тому раджу в цьому році прискіпливо підходити до вибору гібридів з огляду на стійкість до хвороб.

Якою була зима в цьому році? Снігу не було, температурний режим — помірний. Хоча вологи у ґрунті вистачає. Бо десь і дощі, і сніги пройшли. Але зараз піде наростання температури, збудники хвороб уже починають розвиватися. Тому потрібно слідкувати за підбором сортів, гібридів та ЗЗР впродовж вегетації.

Також у цьому році потрібно стежити за такими проблемами як фузаріоз та пероноспороз, які можуть бути присутні на культурах з огляду температурного режиму. Кукурудзу багато хто залишав у полі, вона перестояла. Ми після нового року їздили по полям, де кукурудзу аграрії лишали зимувати. Відкрили обгортку початку, а він з насичено рожевим нальотом. Це типовий прояв фузаріозу. Одним словом джерело інфекції присутнє на полях. Саме тому я кажу, що цей сезон може бути складнішим, ніж попередній.

На яких ЗЗР краще не економити

Latifundist.com: Але аграрії збираються змінювати і систему ЗЗР. Хтось на генерики переходить, а хтось буде економити на кількості внесень.

Євген Черненко: Кожен повинен сам рахувати свою економіку.

Якщо аграрій посіяв озимі з добривами, отримав гарні сходи, то якщо почне далі економити, хвороби, бур’яни та шкідники знищать від 20% до 80% посівів потенційного врожаю. То й невідомо буде, чи зекономив він, чи собі у збиток спрацював.

А коли він отримає врожай пшениці під 8-10 т/га, і ріпак доведе з раціональним та розумним підходом більше ніж 4 т/га. То це вже різниця між економією та прибутком. А ріпак це та культура, яка дає змогу сьогодні заробляти. Є різниця?

Тому я не рекомендую економити на ЗЗР та зменшувати норми їх застосування. Бо коли ми зменшуємо норми, то викликаємо резистентність до збудників, шкідників та бур’янів, ще раз наголошу на цьому.

Крім того, я, в більшій мірі, прихильник профілактичного захисту культур. Це убезпечить від ураження культури, особливо, коли площа полів велика, техніки не вистачає, йдуть дощі і немає можливості швидко зайти, а хвороба тим часом прогресує.

Latifundist.com: Тобто у всьому потрібно мати раціональний підхід.

Євген Черненко: Так, економія повинна бути розумною і мати раціональний підхід. Можна взяти два триазола і провести профілактику. Тоді ви не будете мати інфекційного навантаження, культури будуть вегетувати і працювати на свій потенційний врожай. Адже під час вегетації рослина і так багато стресу переживає: абіотичні фактори — підвищення і пониження температурного режиму, спека і т.п.

І дуже великий фактор, який впливає на ефективність продуктів — вода. Мало хто з аграріїв звертає увагу на жорсткість та кислотність води. Але наші менеджери з агрономічних питань в регіонах постійно про це наголошують. Дистриб’юторський портфель компанії «Ерідон» має в асортименті продукти для поліпшення якості води, щоб пролонгувати дію бакових сумішей та зберегти діючі речовини в них.

Євген Черненко

Latifundist.com: Якщо говорити в цілому про портфель ЗЗР «Ерідон», то які продукти пропонуєте ринку?

Євген Черненко: З 2017 року ми працюємо з брендом IFAGRI. Починали з органо-силіконового ад’юванту Cіліксан 106 з ефектом антиспінення. На сьогодні у портфелі широкий асортимент дієвих продуктів, які вже встигли себе зарекомендувати серед сільгоспвиробників.

У нас представлені два інокулянти IFAGRI із США: для сої та кукурудзи. Взагалі розміщення виробництва продукції цього бренду знаходиться у багатьох країнах світу. Є препарати з Туреччини, Індії, ЄС, Китаю. Чому? Бо бренд IFAGRI має у асортименті продукцію заводів, які мають світовий досвід виробництва тих чи інших препаративних форм і діючих речовин.

І головне, ми звертаємо увагу на міжнародний ринок, адже є діючі речовини, які сьогодні-завтра будуть під забороною в Європейському Союзі. Тому дивлячись на те, що Україна рухається в напрямку ЄС — нам необхідно буде гармонізувати та уніфікувати законодавство. Тому ми обережно підходимо до вибору продуктів, щоб була можливість їх реалізувати на українському ринку і зараз, і у майбутньому.

Наприклад, діюча речовина імідаклоприд вже заборонена в ЄС. У нашому дистриб’юторському портфелі є препарат з згаданою діючою речовиною, який був зареєстрований ще раніше до її заборони в ЄС, але іншого бренду. Тому ми не розглядаємо варіанти брати у портфоліо ДР та препарати на її основі, які заборонені в ЄС.

Latifundist.com: Як вирішуєте, які саме препаративні форми потрібні ринку?

Євген Черненко: Це робота з моніторингу світових досліджень. Уся наша команда відділу технологічної підтримки залучена до цього процесу й активно приймає участь. Ми моніторимо новинки, пропонуємо поєднання тих чи інших діючих речовин, змін формуляцій та препаративних форм.

Latifundist.com: Наприклад?

Євген Черненко: Для прикладу, аграрії, в більшій мірі, хочуть працювати рідкими препаративними формами. Це набагато зручніше, ніж пакет з водорозчинним порошком чи з гранулою. Пакет може розірватися та його вміст рознесе вітром. Чи якісно розчиниться гранула, наприклад, через воду невідповідної температури або неперевірену жорсткість чи кислотність. Адже температура води, в певній мірі, критична для розчинення тих чи інших препаративних форм. Тому ми шукали можливості щодо постачання нової рідкої препаративної форми ДР ацетаміприд. Тепер у нас препарат Райнер Стар, РК для ріпаку, який задовольнив потребу українських сільгоспвиробників.

Щодо поєднання ДР, наразі ми зробили дуже класний, як на мій погляд, інсектицид Катадін, КЕ. Це поєднання емамектин бензоату з ацетаміпридом. Тобто ми взяли діючу речовину з одного оригінального продукту і поєднали з іншим. І знайшли гарне ефективне рішення для контролю за капустяною міллю на посівах ріпаку та стебловим метеликом на кукурудзі.

Маємо в портфелі препарат Букат 500, КС, з досить відомою «бородатою» діючою речовиною тебуконазол у препаративній формі концентрату суспензії. А у більшості виробників це масляна, олійна емульсія, яку аграрію потрібно вміти правильно вносити. Тому з огляду на потребу вітчизняних сільгоспвиробників у більш зручній препаративній формі даної ДР, ми вивели на український ринок препарат на основі тебуконазолу у формі концентрату суспензії. Це дало значну перевагу для правильного використання та можливість працювати з даним продуктам в різноманітних погодних умовах.

Завантаження продукції у вантажівки компанії «Ерідон»

Latifundist.com: Часто таке буває, що засоби захисту вносять не в оптимальні погодні умови, не дотримуються рекомендації щодо застосування препаратів?

Євген Черненко: Аякже. Буває, їдеш повз поля, а аграрій у 30-ти градусну спеку вносить той чи інший препарат. Але це стрес для рослини і як на мене «даремно витрачені кошти», так як досягнутого того результату, очікуваної ефективності від препарату чи бакової суміші не буде. 

Для прикладу, згаданий вище препарат Букат 500, КС, з його препаративною формою, не палить прапорцевий листок пшениці, коли аграрії працюють вдень по колосу при великій сонячній інсоляції, навіть в межах допустимого температурного режиму, так як в даній препаративній формі відсутній так званий «ефект лінзи».

Latifundist.com: На які препаративні форми та ДР ще є попит, зацікавлення в аграріїв?

Євген Черненко: У нашому портфелі є гербіцид Мезотрекс Ультра, МД. Це поєднання мезотріону та нікосульфурону. Чому акцентую на ньому увагу, бо препаративна форма — масляна дисперсія, самодостатній препарат. Аграрії його знають і задоволені роботою. У цьому році, з огляду на погодні умови сьогодення, його будуть використовувати все більше, так як він має широке вікно свого ефективного застосування.

Останніми роками спостерігаємо в посівах зернових наступну проблему з піренофорозом на пшениці і гельмінтоспоріозом ячменю відповідно. Зазвичай, чомусь так виходить, що проти даних хвороб, а точніше проти їх збудників працюють на викорінення, а не профілактично. В портфелі компанії «Ерідон» від Bayer маємо прекрасний фунгіцид Скайвей® Xpro 275 EC, КЕ. У його складі є ДР біксафен, яка й вирішує зазначені проблеми, як профілактично так і працює по наявній проблемі. 

Для сільгоспвиробників, з даними хворобами є певні проблеми з ідентифікацією симптоматики. У вирішенні даного питання нашим клієнтам допомагають менеджери з агрономічних питань, які присутні в регіонах.

На мою думку, говорячи про хвороби, варто проводити ідентифікацію збудників в лабораторних умовах й на основі отриманих даних роботи відповідні рекомендації. Але це так звані труднощі сьогодення, коли аграрії не звертаються до лабораторій.

У дистриб’юторському портфелі гербіцидів маємо ДР метобромурон від компанії Belchim, яку компанія «Ерідон» предстала на ринку України — це препарат Метобер Пауер 600 SC, КС. Цікавість даного продукту викликана ефективною роботою проти амброзії полинолистої в посівах соняшнику з властивістю реактивації, яка притаманна даному ґрунтовому гербіциду.

Latifundist.com: Не можу не запитати про стан озимих по Україні, бо ви багато їздите і спілкуєтесь з аграріями. І на яких ЗЗР потрібно зараз аграріям, як кажуть, тримати руку на пульсі?

Євген Черненко: Деякі озимі навіть не припиняли вегетацію і стан, як на мене, добрий. Кращий, ніж у попередні роки. Випадінь і вимерзань, в цілому, немає. Щодо півночі, то там були пізні посіви. Але зима була не дуже суворою, то навіть пізні посіви ще у фазі сходів  почувають себе добре.

На Хмельниччині та Тернопільщині ті, хто затягнув з посівами, кажуть, що навіть ще не бачили свою пшеницю. Копають, а там фаза шила в потенційному стані. У центральних регіонах та на півдні вегетація вже йде. Стан посівів, як озимої пшениці так і озимого ріпаку добрий.

Але ж знову таки, потрібно моніторити посіви на наявність шкідників та хвороб. На наявність шкідників впливає абіотичний фактор, так як  вони не сильно «вкопалися» у ґрунт пішли восени на зимівлю, сильних морозів то не було. І зараз, коли «йде» тепло, що їм хочеться зробити? Жити, харчуватися і утворювати потомство — відкладати яйця. Відповідно й наявні джерела інфекцій на полях (пікніди, склероції, заражені рештки спорами і т.п.) за присутності вологи й температури починають своє розмноження, поширення та ураження посівів. Тому за всім цим потрібно слідкувати.

Джерело: Latifundist.com 

15 ms. PHP memory: 2097152 (575648)