• Агроінфо
  • Новини
  • Налагодження власного експорту зерна, будівництво сухого порту та відкриття представництва «Ерідон» у Польщі

Налагодження власного експорту зерна, будівництво сухого порту та відкриття представництва «Ерідон» у Польщі

У першій частині інтерв'ю для Latifundist засновник групи компаній "Ерідон", Сергій Вікторович Кролевець, розповів про найбільший інвестиційний проєкт - будівництво заводу із глибокої переробки кукурудзи для виробництва лізину. 

Не менш важливим для кожного аграрія сьогодні є експорт сільгоспродукції. Група компаній "Ерідон", у структуру якої входить 11 агропідприємств із земельним банком у 55 000 га з перших днів війни розпочала працювати над власним експортом зерна. Інвестиції та напрацювання групи компаній у цьому напрямку вже допомагають реалізувати продукцію і нашим партнерам-сільгоспвиробникам. Над чим працює "Ерідон" сьогодні і чого вже вдалося досягти - дізнайтесь у другій частині інтерв'ю Сергія Вікторовича Кролевця для Latifundist.com.

Про трейдинг, будівництво сухих портів і відкриття представництва в Польщі

Latifundist.com: Цього року компанія напряму почала займатись експортом зерна. Що вас до цього спонукало?

Сергій Кролевець: Після 24 лютого ми всі перебували в шоці та спочатку не розуміли, як правильно діяти. Звісно, ми багато чого пережили в 90-х роках минулого століття, але війна нас змусила думати по-іншому.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, ми залишилися один на один із собою. На складах було приблизно 200 тис. т кукурудзи, вирощеної у наших господарствах. Її потрібно було кудись збувати. Порти закриті. Нам нічого не залишалося, як самим почати займатися реалізацією.

Фото. Елеваторні потужності групи компаній "Ерідон"

З квітня я почав вивчати, як залізничною колією доставити вантажі до Польщі, а звідти до європейських портів або в європейські країни.

Відтоді ми багато чого зробили. Проводили багато часу в Польщі, вивчали, аналізували ринок. Тож зараз орендуємо одну залізничну станцію на території Польщі та займаємося перевалкою збіжжя. Відправляємо його по території Європи до переробників кукурудзи та пшениці. Також розпочали будівництво терміналу на лінії Ковель-Хелм.

Latifundist.com: Тобто це буде сухий порт?

Сергій Кролевець: Так, і маю надію, що вже весною 2023 р. цей термінал запрацює. Водночас розглядаємо ще дві перевалки на лінії Мостиська-Медика та можливість перевалки на лінії Чоп-Ужгород. Ймовірно, будемо і там будувати термінали.

Це непросто. Все, що було побудоване раніше біля залізниці, — не працювало як треба. І воно нам не було потрібне. Адже мало хто відправляв на експорт зерно через західні регіони України — майже весь експорт йшов через порти. Тому зараз, той бізнесмен, який хоче продати свій товар, вкладає кошти у створення інфраструктури для експорту.

Ви скажете, що це непросто в умовах воєнного стану. І будете праві. Але в нас немає іншого виходу. Наш план — у найближчі місяці вийти на відвантаження хоча б 50 тис. т зерна на місяць з тих станцій, де ми працюємо. Але і цього замало, потрібно мінімум 100 тис. т на місяць. Більше поки що не зможемо.

Latifundist.com: Нам розповідали, що через активність українських аграріїв ціни на оренду й купівлю елеваторів у Європі зараз захмарні. Причому їхня інфраструктура далека до ідеальної, і вони не вартують тих капіталовкладень.

Сергій Кролевець: Нас же там ніхто не чекав. У Польщі, наприклад, немає такої інфраструктури, як у нас, коли на залізниці стоїть елеватор. Елеваторний бізнес у них побудований по-іншому. Тому й ціни інші. Ціни на перевалку там у рази збільшилися, але іншого виходу немає — потрібно працювати.

Latifundist.com: Що спонукало до відкриття представництва в Польщі?

Сергій Кролевець: Польське законодавство. Ми відкрили представництво «Ерідон» у Польщі, щоб продавати зерно європейським переробникам, бо мали труднощі з транзитом. Взяли на роботу людей. Дехто з наших працівників там був від початку повномасштабного вторгнення і вийшов на роботу в польський офіс.

Latifundist.com: Не дивилися у бік порту Гдиня? Нещодавно ми там були з візитом, і нам розповідали, що він не завантажений українським збіжжям.

Сергій Кролевець: Ми були в польських портах, і в порту Гдиня також, та дивилися на їхні елеватори. До того ж маємо партнера в Гдині, але на сьогоднішній день не відправляємо туди товар. Він переважно йде на європейські заводи, які переробляють зерно.

Latifundist.com: У Польщу возите зерновозами?

Сергій Кролевець: У нас було більше 50 вантажних автомобілів до повномасштабного вторгнення. Наразі збільшили кількість до 65. Приблизно 80% з них перевозять зерно за кордон. Оформили всі документи на перевезення, які необхідні в ЄС, і працюємо.

Latifundist.com: Що зараз із чергами на кордоні?

Сергій Кролевець: Зараз можна переїхати кордон за день. Те, що зробила Польща на кордоні, — великий плюс. На багато простіше стало оформляти Т1 (транзитна декларія — прим. ред.) і фітосанітарний сертифікат на сьогодні також не є обов’язковим. Це скоротило час проходження митниці. Тому там, де ще недавно були черги до 30 км, — тепер вони на багато менші.

Latifundist.com: До речі, чи є нарікання від польських партнерів на те, що через величезний потік українського зерна у них падає ціна?

Сергій Кролевець: Ні, ми не відчували з їхнього боку якихось нарікань. Мабуть, дійсно, потік українського зерна впливає на ціни. Але Польща і раніше закуповувала збіжжя, якщо не в України, то в інших країн, тому і має достатньо розвинену систему переробки. Також у них дуже розвинений ринок комбікормових заводів. Комбікорм вони потім продають не тільки в Польщі, а й в інших країнах ЄС.

Latifundist.com: Чи не було такого, що іноземні контрагенти намагалися дисконтувати ціни, користуючись складною логістичною ситуацією в Україні?

Сергій Кролевець: Якщо ти спілкуєшся з посередником, то він завжди буде пропонувати меншу ціну. Якщо спілкуєшся з європейським переробником, то він дасть адекватну ціну. Все просто.

Джерело: Latifundist.com 

8 ms. PHP memory: 2097152 (531200)