Засновник групи компаній «Ерідон» про інвестиції у завод із глибокої переробки кукурудзи та переробну галузь України

Поки йде війна, хтось згортає проєкти і призупиняє інвестиції, а засновник групи компаній «Ерідон» Сергій Вікторович Кролевець вкладає у будівництво заводу з глибокої переробки кукурудзи.

Що спонукало компанію до таких масштабних інвестицій у воєнний час та як доводилося переконувати китайських партнерів по проєкту, щоб вони приїхали в Україну й допомогли з будівництвом заводу з глибокої переробки кукурудзи. Яку саме продукцію планують випускати та на які ринки продавати - про це читайте у першій частині інтерв'ю Сергія Вікторовича Кролевця для Latifundist.com.

Україна відстала в переробці від Європи

Latifundist.com: З самого початку повномасштабного вторгнення ви залишилися в Україні. Задумувались над тим, щоб поїхати?

Сергій Кролевець: Мені навіть на думку ніколи не спадало, що я можу покинути Україну та керувати бізнесом із Європи.

Ми працюємо й допомагаємо економіці в такий скрутний час. Бо хто як не ми? Тому ні в мене, ні у керівників за ці 7 місяців не виникало бажання виїхати за кордон.

Ми їздимо по підприємствах, спілкуємося з людьми. Їм це додає впевненості в завтрашньому дні — керівництво на місці, а значить все буде добре.

Latifundist.com: Ви будуєте завод із глибокої переробки кукурудзи, коли в країні воєнний стан і багато хто заморозив всі інвестиційні проєкти. Що вас до цього спонукало?

Сергій Кролевець: Щоб працювала економіка підприємства, яке займається рослинництвом, та й економіка України в цілому, потрібна глибока переробка. Це вигідно для компанії, бо вона отримує продукт із доданою вартістю, який може успішно реалізовувати на ринку.

Перед тим, як зайти в цей проєкт, ми відвідали багато підприємств із переробки в Європі, зокрема в Польщі. У цій країні за останні 20 років побудовано чимало таких заводів. Ми були на заводі, який переробляє 1700 т кукурудзи за добу та виробляє 60-70 тис. декалітрів спирту за добу (1 декалітр дорівнює 10 літрів — прим. ред.). А тепер давайте порівняємо з Україною. У нас спиртозаводи можуть переробляти 50-100 т кукурудзи й виробляти 2-4 тис. декалітрів за добу. Уявіть, що це за завод, який переробляє 1700 т кукурудзи?! Це як наших 34 заводи!

Україна, на жаль, у переробці дуже відстала. Чомусь всі хочуть заробити на торгівлі. Але потрібно інвестувати і в переробку, будувати нові заводи.

Фото. Сергій Вікторович Кролевець дає інтерв'ю Latidundist на заводі з виробництва

Latifundist.com: Як гадаєте, що стримувало український бізнес йти в глибоку переробку кукурудзи? Бо це великі інвестиції, що довго окупаються?

Сергій Кролевець: Мабуть, саме це і стримує. Я мав величезне бажання побудувати сучасний завод та шукав для цього технологію з глибокої переробки кукурудзи для виробництва лізину.

Щодо великих інвестицій, то це правда. Їх окупність може складати 7-10 років. Наразі такого виробництва, яке будуємо ми, в Україні немає.

Фото. Цех ферментації

Latifundist.com: Наскільки нам відомо, будівництво заводу ви розпочали ще минулого року? На якій стадії зараз будівництво?

Сергій Кролевець: Так, 29 квітня минулого року ми отримали дозвіл на будівництво заводу «Укрстарч». Та всі роботи пригальмувала епідемія COVID-19. А потім почалося повномасштабне вторгнення, і нам довелося на місяць заморозити всі роботи на майданчику. У квітні цього року їх відновили, і наразі побудовано 50-60% заводу. Для виробництва використовуємо тільки високоякісну нержавіючу сталь, яку закуповували за кордоном. З Китаю привезли ферментатори та частину іншого обладнання. Весь інший метал і бетон українського виробництва.

Фото. Адміністративний, лабораторно-побутовий комплекс

Наступного року потрібно запустити лабораторію. Вона вже майже готова. Цього місяця завозимо туди обладнання. У такому виробництві передусім запускається лабораторія, бо в ній будуть відбуватися практично всі процеси, що й на заводі. А вже до кінця 2023 р. плануємо вийти на ринок зі своїм продуктом.

Latifundist.com: Міноритарним акціонером у цьому проєкті є китайська компанія. Вона надає вам технологію?

Сергій Кролевець: Все вірно.

У проєкті невелику долю має китайський партнер, який відповідає за технологію виробництва. Перед тим, як заходити в цей проєкт, аналізували китайський ринок глибокої переробки кукурудзи, спілкувалися з різними компаніями і так познайомилися з теперішнім партнером. Самі запропонували побудувати завод в Україні. Вони погодились.

І навіть, незважаючи на воєнний стан, приїхали у травні в Україну та допомагають із будівництвом. Звісно, не обійшлося без умовлянь, бо хто при здоровому глузді поїде в країну, де йде війна. Я сказав, що при першій загрозі, особисто відвезу на кордон до Польщі та відправлю їх додому. Зараз вони дещо здивовані, але живуть і працюють тут. Цього місяця тільки поїдуть додому.

Latifundist.com: Яка потужність заводу та які продукти будете виробляти?

Сергій Кролевець: Потужність — приблизно 350 т кукурудзи на добу. Основними продуктами будуть L-лізин сульфату 70%, глютен, клітковина та зародок. 70% становитиме L-лізин сульфату, який використовується у тваринництві як амінокислота.

Технологія виробництва дуже складна і має декілька основних етапів. Починаємо з  прийомки сировини — кукурудзи. Наступний етап — виробництво крохмального молочка, з якого отримуємо глютен, клітковину та зародок. Далі процес ферментації, після якого відбувається грануляція готового продукту — лізину.

Фото: Центр керування

Latifundist.com: Звідки зараз Україна отримує лізин?

Сергій Кролевець: Світове виробництво лізину найбільш сконцентроване в Азії та Америці. А весь лізин, який постачається в Україну, — китайського виробництва.

Latifundist.com: Якщо говорити про продаж лізину, то чи цікавий цей продукт для нашого ринку?

Сергій Кролевець: Якщо ми будемо виробляти 100 тис. т лізину на рік, то приблизно 50% буде забирати український ринок. Все, що залишатиметься, будемо експортувати в Європу. Нам ще є над чим працювати. Потрібно документи всі оформити, щоб можна було продавати за кордон. Але думаю, транснаціональні компанії, які займаються виробництвом комбікорму, будуть зацікавлені в нашому продукті.

Фото. Склад готової продукції

Latifundist.com: Не можемо не запитати про інвестиції у завод та окупність проєкту. Ви вже сказали, що повернення вкладень доведеться чекати довго.

Сергій Кролевець: Зараз мені важко відповісти на питання щодо інвестицій та окупності, оскільки війна внесла свої корективи у вартість проєкту.

Фото. Цех крохмалю

Latifundist.com: Наскільки нам відомо, ви ніколи в такі проєкти не залучаєте кредитні кошти. Як прийшли до такої філософії?

Сергій Кролевець: Все за свої. Як дійшов? Треба менше витрачати, ніж ти заробляєш.

Latifundist.com: Чи розглядали для себе виробництво біоетанолу?

Сергій Кролевець: Розглядали, аналізували, але наразі зупинилися на лізині.

Джерело: Latifundist.com