Eridon Logo

Співпраця, яка гарантує успіх

Критерії підбору гібридів кукурудзи

При виборі гібриду кукурудзи в першу чергу слід враховувати особливості природно-кліматичної зони, які суттєво різняться між собою. Навіть в умовах одного господарства поля відрізняються між собою типами та родючістю ґрунтів, попередниками, обробітком ґрунту, вологозабезпеченістю. Тому, правильний підбір гібридів для конкретних ґрунтово-кліматичних умов та напрямку використання (зерно, силос) – головна запорука високих врожаїв і, відповідно, доходів. Оцінка кліматичних умов вирощування, в свою чергу, регламентує вибір гібридів за групою стиглості.

Відповідно до класифікації ФАО весь світовий асортимент гібридів кукурудзи був поділений на дев’ять основних груп, а за основу систематики були взяті бали від 100 до 900. Одна одиниця в балах ФАО відповідає різниці між гібридами в 0,1% сухої речовини в качанах. Різниця в 10 балів по ФАО відповідає приблизно 1-2 дням різниці по дозріванню або 1-2% по вмісту сухої речовини в качанах при однакових строках збирання.

Основні групи стиглості гібридів кукурудзи:

  • ранньостиглі — 81–90 днів від появи сходів до повної стиглості зерна (ФАО 150–200);
  • середньоранні — 90–100 днів від появи сходів до повної стиглості зерна (ФАО 200–300);
  • середньостиглі — 100–110 днів від появи сходів до повної стиглості зерна (ФАО 300–400);
  • середньопізні — 110–120 днів від появи сходів до повної стиглості зерна (ФАО 400–500);
  • пізньостиглі — 120–130 днів від появи сходів до повної стиглості зерна (ФАО 500–600)

Стабільне виробництво зерна кукурудзи можливе за наявності гібридів з високою потенційною врожайністю, різними строками достигання, стійкістю до хвороб, вилягання, шкідників, несприятливих погодних факторів середовища та гарною вологовіддачею

Приймаючи до уваги той факт, що гібриди по різному реагують на стресові фактори, для мінімізації ризиків в господарстві необхідно вирощувати одночасно декілька гібридів з різними характеристиками: ФАО, типом зерна, чутливістю до технологій вирощування, стійкістю до хвороб і густоти стояння.

Правильно підібравши відповідні та придатні для конкретної місцевості гібриди, створивши сприятливі умови для їх вирощування, можна забезпечити повний прояв їх економічно цінних властивостей (закріплених генетично). Гібриди кукурудзи за генетичним потенціалом та вимогами до умов вирощування розподіляють на гібриди:

  • інтенсивного типу (для одержання максимальних врожаїв на високих агрофонах); 
  • помірно-інтенсивного типу (для отримання стабільних врожаїв на полях з нестабільним агрофоном);
  • адаптивні (для одержання гарантованого врожаю в умовах нестабільних погодних умов на бідних за поживним складом ґрунтах).

Розглянемо більш детально, основні критерії, на які варто звернути увагу:

  • Потенціал врожайності. Це складна ознака, яка обумовлюється багатьма факторами (періодом вегетації, посухостійкістю, стійкістю до вилягання, шкідників, хвороб, стресових факторів, придатністю до механізованого збирання врожаю). Так як врожайність гібридів у різних ґрунтово-кліматичних умовах неоднакова, при їх виборі необхідно враховувати власний досвід вирощування окремих гібридів та результати місцевих демонстраційних і виробничих випробувань. 
  • Стійкість до ураження хворобами. Впродовж періоду вегетації рослини кукурудзи пошкоджуються великою кількістю збудників грибкових, бактеріальних, вірусних та мікоплазмених хвороб. На поширення збудників хвороб кукурудзи та їх чисельність дуже впливають ґрунтово-кліматичні умови. Найбільш шкодочинними хворобами кукурудзи є: стеблові та кореневі гнилі, фузаріоз, гельмінтоспоріозні плямистості, пухирчаста та летюча сажка. Тому, при виборі того чи іншого гібриду необхідно звертати увагу на їх стійкість щодо найбільш поширених хвороб у регіоні. 
  • Холодостійкість. Посів холодостійких гібридів можна починати на 10-15 днів раніше оптимальних строків при температурі ґрунту на глибині загортання насіння 6-8˚С. Це дає змогу отримати сходи на 5-7 днів раніше, ніж у нехолодостійких гібридів, навіть у роки з недостатньою сумою активних температур. Таким чином, з’являється можливість збільшити фазу активного фотосинтезу, за якої в рослині інтенсивно накопичується органічна речовина. Отримання більш ранніх сходів і більш швидкого розвитку рослин у холодостійких гібридів кукурудзи дозволяє підвищити врожайність зерна і силосної маси, особливо в ті роки, коли друга половина вегетації проходить у посушливих умовах. Стійкість гібридів кукурудзи до недостачі тепла має особливе значення для нормальної вегетації рослин навесні та на початку літа, що забезпечує більш повне використання агрокліматичних ресурсів. 
  • Посухостійкість. Посуха є одним із основних факторів, що лімітує розвиток гібридів кукурудзи в Україні. Найбільш небезпечною є комбінована посуха, коли нестача вологи у ґрунті збігається з впливом сухого жаркого повітря. До критичного періоду рослин кукурудзи щодо нестачі вологи відносять два тижні до цвітіння та три тижні після нього. Посуха негативно впливає на елементи структури врожаю (зменшується кількість качанів на рослинах, їх розмір, вихід та маса зерна), висоту рослин, розмір міжвузля, листя та ін. Стійкість різних генотипів до посухи визначається зміною врожайності зерна, на яку опосередковано чи безпосередньо впливають різні морфологічні й біологічні ознаки.
  • Швидка вологовіддача. Велике значення для впровадження енергоощадних технологій вирощування кукурудзи відіграють гібриди з швидкою віддачою вологи зерном (у своїй групі стиглості) під час дозрівання. Ця особливість гібридів дозволяє знизити витрати ресурсів на післязбиральну доробку зерна.

Бажаємо вдалих врожаїв!


Заступник керівника відділу технологічної підтримки «ЕРІДОН»
Грищенко Віталій |
(050)-419-94-83