На моїх полях немає проблеми закислення ґрунту. Впевнений?

Чи знаєте Ви, що сьогодні проблема закислення ґрунтів набуває катастрофічного масштабу: уже понад 10 млн. га української ріллі мають підвищену кислотність. Найсильніше проблема закислення відчувається у Вінницькій області, де кислі ґрунти становлять 80% від загальної площі ріллі. У Житомирській, Київській та Хмельницькій  50-55% ґрунтів мають підвищену кислотність; у Сумській, Чернігівській, Волинській, Львівській, Івано-Франківській та Черкаській – 30-47%, Рівненській, Тернопільській – 19-29%.  Крім того, в останні роки через внесення азотних добрив рН-рівень ґрунтів знижується навіть у тих областях, де проблема закислення була дуже нетиповою – Полтавській, Харківській, Запорізькій, Одеській, Дніпропетровській, Кіровоградській.

А скільки втрачаєш ти?
При підвищеній кислотності ґрунтів:

• погіршуються ріст і розвиток коріння рослин
• порушується обмін речовин
• послаблюється синтез білків
• пригнічуються процеси перетворення простих вуглеводів (моноцукрів) в інші органічні сполуки

Кислі ґрунти піддаються процесам:

• ущільнення
• зменшення шпаруватості
• порушення водно-повітряного режиму
• утворення ґрунтової кірки
• інтенсивніше відбуваються ерозійні процеси

В результаті, все це призводить до таких втрат:

• недобір врожаю до 40% (наприклад, у Чернігівській області загальний недобір сільгосппродукції через підвищену кислотність ґрунтів становить 90 тис. т в рік в перерахунку на зерно)
• зниження ефективності дії добрив та засобів захисту рослин
• погіршується якість продукції рослинництва:
  • на 0,5-1,0% знижується вміст сирого протеїну в зерні
  • на 0,5-2,2% - крохмалю в бульбах картоплі
  • на 0,7-1,0% - цукру в коренеплодах цукрових буряків
  • на 10-15% - вихід перетравного протеїну в кормових культурах

Чому ґрунти дедалі сильніше закислюються?

• зниження обсягів внесення органічних добрив
• припинення робіт з хімічної меліорації
• випадання «кислих» дощів
• природне вилуговування (декальцинація) ґрунтів
• використання фізично та фізіологічно кислих добрив (аміачної селітри, сульфату амонію, суперфосфату, амофосу). 

В останні роки спостерігається диспропорція співвідношення поживних речовин у внесених мінеральних добривах через збільшення частки азотних (N:Р:К — 1:0,2:0,2), для нейтралізації яких необхідно 1-1,5 одиниці вапна. Розрахунки потреби вапна для нейтралізації фізіологічно кислих мінеральних добрив свідчать, що в останні роки вона була забезпечена лише на 23,5%.

Тому важливо, щоб темпи вапнування кислих ґрунтів випереджали темпи внесення мінеральних добрив, бо зниження вмісту кальцію у ґрунті прямо пропорційно зниженню його родючості та здатності формувати високі врожаї сільськогосподарських культур.

Рішення є!
Для вапнування ґрунтів компанія «Ерідон» пропонує високоякісний та зручний у застосуванні продукт Atrigran (Атрігран). Це гранульований вапняк, що доступний у двох фракціях 1-4 мм та 4-8 мм. Природна пористість сировини та ретельне подрібнення матеріалу робить гранули швидко розчинними і забезпечують швидку дію Atrigran (Атрігран). Внесення не потребує наявності у господарстві спеціальної техніки, як, наприклад, для вапнякового борошна або вапна.  

Для розкислення ґрунтів Atrigran (Атрігран) найкраще вносити відразу після збирання попередника в нормі 200 – 400 кг/га (більш точно норму встановлюють після визначення рівня кислотності ґрунту). Для живлення рослин, наприклад посівів сої, Atrigran (Атрігран) вносять перед посівом в нормі 50 кг/га. 

За більш детальною інформацією про продукт Atrigran (Атрігран), будь-ласка, звертайтеся до менеджерів компанії «Ерідон» у Вашому регіоні або до експертів відділу технологічної підтримки компанії «Ерідон».

---

Менеджер з розвитку продуктів для мінерального живлення рослин
СУВОРОВ Микита Олексійович | (050)-410-16-14