Живлення ріпаку борними добривами. Правильний вибір, особливості використання, значення бору для рослин

У багатьох ґрунтово-кліматичних зонах при тривалому використанні високих доз мінеральних добрив виникає необхідність у використанні різних мікродобрив. Зазвичай, покриття потреб рослин в живленні мікроелементами забезпечується поповненням ґрунту органікою. Проте в сучасних технологіях здебільшого спостерігається їх від’ємний баланс, тому для його вирівнювання необхідно доповнювати системи живлення мікроелементами.

Значення бору як елементу живлення рослин

Важливість бору у мінеральному живленні рослин є беззаперечним для повноцінного росту та розвитку культур. Первинна роль бору як елементу живлення у рослинному організмі тісно пов’язано з утворення специфічної сполуки борат-галактуронану, яка є складним пектиновим полісахаридом що входить у склад первинних клітинних мембран. Ця функція напряму відображається на зупинці росту молодих тканин, листків та коренів як відповідь на дефіцит бору у ґрунті або поживній суміші, у якій ростуть рослини.

Бор також формує крос-зв’язки з гліколь протеїнами, що прямо впливає на стійкість рослинних тканин до високої сонячної радіації та низьких температур. Разом з здатністю збільшувати якість лігнін-вмісних зв’язків, достатнє забезпечення бором сприяє посиленню формування репродуктивних органів та зерна/насіння та  поліпшення якісних показників врожаю.

Бор – це елемент живлення, який не здатний реутилізуватися в рослинному організмі. Тому прояви дефіциту бору спостерігаються на молодих органах, що часто призводить до абортації квіток, захворювання та відмирання точок росту пагонів та некрозів молодого листя. У деяких культур дефіцит бору може викликати «дуплистість» кореня (ріпак, буряки та ін. ), яке призводить до втрати імунітету рослин та зниження їх продуктивності.

Значення бору у залежності від типу ґрунтів

Велика потреба в борних добривах зумовлена низьким вмістом цього елементу на значній частині площі та великими площами посівів культур, які чутливі до цього елементу (ріпак, цукрові буряки, соя та соняшник). При цьому, коефіцієнт засвоєння бору з ґрунту знаходиться у межах 3-10%. Це залежить від різних факторів: ґранулометричний склад ґрунту, його кислотність (pH), вміст органічної речовини, вологість, підвищений вміст кальцію (Ca) та калію (K). При високому рівні pH ґрунту (>7,5) утворюються борати - як наслідок бор переходить у недоступні форми.

Найбільш актуальне питання борного живлення на бідних супісках, дерново-опідзолених ґрунтах та в інтенсивних технологіях, де присутній великий винос елементів з урожаєм на фоні високих доз макроелементів, а також на зрошенні. Дуже важлива роль бору на вапнованих дерново-підзолистих ґрунтах, оскільки вапнування зменшує доступність бору для рослин. Доступність бору також знижується, якщо ґрунт переущільнений, має підвищену кислотність рН<5,5  або лужність pH>7. Посилюють потребу в борі і калійні добрива. Найбільше «виснажуються» бором ґрунти за умов тривалої вологої осені та весни. Крім того, ґрунтовий бор може бути заблокованим і в сухих умовах.

Потреба сільськогосподарських культур у кількості бору

Критичні кількості бору (мг/кг сухої речовини) у молодих повністю сформованих листках основних сільськогосподарських культур наведені у таблиці:

Бор потрібен рослинам протягом усього періоду життя. Згідно даних у таблиці така важлива для агровиробництва культура, як озимий ріпак, потребує великої кількості бору для ростових процесів та формування врожаю. У кількісному вимірі у перерахунку на суху речовину на гектар для формування 1 т товарного врожаю рослини ріпаку потребують 150 г бору в доступних формах.

Тобто для отримання найбільш очікуваного агровиробниками врожаю даної культури 4 т/га рослинам необхідно 600 г бору/гектар у доступній формі протягом вегетації.

Нестача бору в посівах озимого ріпаку

Дефіцит бору може спричинити низку негативних наслідків для рослин озимого ріпаку:

• в осінній період гальмується інтенсивність нагромадження цукрів рослинами, що знижує їх потенціал та зимостійкість;
• за умов тривалої осінньої вегетації при відсутності достатньої кількості бору в ґрунті може розвиватися «дуплистість» головного кореня;
• ураження від холоду є найгіршим у рослин з низьким вмістом бору під впливом сонячного світла після охолодження, що трапляється, наприклад, на початку весни;
• навесні призводить до пригнічення репродуктивної функції рослин, а саме – зменшення кількості зачатків бутонів;
• у період цвітіння потреба в борному живлення набуває критичних показників. Як результат – можлива абортація квіток, відмирання суцвіть та неповноцінне запилення.

На фото зображені ознаки дефіциту бору на листках озимого ріпаку:

На етапі закладки та формування квітконосів і генеративних бруньок рослини не здатні отримувати достатню кількість бору з ґрунту. Це зумовлено присутністю переважної частини бору у верхньому шарі ґрунту (0-20 см) та особливостями архітектоніки кореневої системи озимого ріпаку (стрижневий корінь). Щоб забезпечити рослини бором застосовують позакореневе внесення борних добрив.

Вибір борних добрив для позакореневого підживлення

Присутні на ринку України добрива, що містять бор для позакореневого внесення можна поділити на 3 групи:

1. На основі тетра-борату натрію
2. На основі борної кислоти
3. На основі бор-етанол-аміну

• Добрива з першої групи характеризуються найбільшим вмістом бору, який може сягати 21-22%. Але через присутність у продуктах натрію та мінеральної основи доступність бору для рослин при позакореневому внесенні продуктів даного класу не перевищує 10%
• Продукти з другої групи містять зменшену кількість бору у порівнянні з попереднім, але мають кращу змішуваність з іншими продуктами (рН<5,0) та вищий коефіцієнт споживання бору – 15%. Через відсутність у своєму складі натрію ці продукти практично не викликають токсичних ефектів при позакореневому внесенні у регламентованих нормах.

Продукти перерахованих вище категорій, хоча і містять бор у водорозчинній формі, не здатні забезпечити рослини озимого ріпаку достатньою кількістю борної складової для формування запланованого врожаю. Простими словами агровиробник не отримає необхідної ефективності та бажаного доходу на гектар.

• Найбільш ефективними з точки зору забезпечення рослин на необхідну кількість бору для проходження ростових процесів та формування врожаю є третя група продуктів на основі бор-етанол-аміну. Ця сполука володіє властивостями органічної речовини, тобто здатна проникати у рослину як через продихи, так і безпосередньо через зовнішній шар листя (епідерміс) та швидко включатись у метаболізм рослин. Вказана особливість забезпечує доступність бору для рослин на рівні 96-99%. Це робить продукти на основі бор-етанол-аміну найкращими для забезпечення рослин ріпаку необхідною кількістю бору для формування запланованого врожаю.

У портфелі рідких мікродобрив компанії "Ерідон" є два продукти на основі 100% бор-етанол-аміну (етанол амінного спирту) - Редонік БОР та Розалік (В). Стандартна норма їх внесення становить 1,0 л/га. Тому при двократному позакореневому підживленні посівів озимого ріпаку у нормі 1 л/га восени та дворазовому навесні вдається усунути прояв ознак розтріскування стебла при виході з зими. Використання цих добрив дає можливість не лише покрити гострий дефіцит бору в критичні фази його поглинання рослинами, але й повністю покрити потребу в борному живленні. У цьому випадку також забезпечується формування запланованого врожаю відповідно до кількості азотних добрив.

Особливістю добрив, які містять доступний бор є високий рівень рН > 7.5. Тому їх не варто змішувати з іншими листовими добривами, що мають кисле середовище, а також із засобами захисту рослин, які не витримують лужного розчину. У більшості випадків, під час приготування багатокомпонентних  бакових сумішей з борними добривами – їх слід додавати в останню чергу. Для покращення змішування і стабільності розчинів у воду необхідно додати кондиціонер води Спрей-Ейд Комплекс.

Бажаємо всім високих, стабільних урожаїв озимого ріпаку та зважених рішень при плануванні системи застосування добрив!

---

Менеджер з агрономічних питань «ЕРІДОН» 
НЕРЕУЦЬКИЙ Святослав Григорович | (050)-413-93-44

Заступник керівника Відділу технологічної підтримки «ЕРІДОН» 
ЧЕРНЕНКО Євген Петрович | (050)-332-57-89