Старт після зими – технології стимуляції кореневої системи озимих культур

Весняне відновлення вегетації озимих культур у 2026 році проходить в умовах, які суттєво змінюють підходи до живлення. Ключовим фактором сезону стала не лише холодна зима, а й висока вартість азотних добрив у поєднанні зі зміщенням строків їх внесення. Через погодні умови в січні-лютому більшість господарств не мали можливості провести підживлення, тому основні дози азоту були внесені лише в березні. Це означає, що рослини отримали азот пізніше, ніж оптимально, а отже мають обмежений період для його ефективного використання.

У таких умовах головна проблема полягає не тільки в наявності азоту, а й в здатності рослини його засвоїти. Після холодного зимового періоду озимі часто входять у весну з ослабленою кореневою системою: частина коренів відмирає, знижується активність кореневих волосків, пригнічуються фізіологічні процеси. У результаті навіть за внесення достатніх норм азотних добрив значна їх частина працює неефективно — не засвоюється рослинами або використовується з низьким коефіцієнтом.

Саме тому в сезоні дорогих ресурсів змінюється сама логіка живлення. Урожай формує не тільки норма внесеного азоту, а й яка ефективність його використання. І ключову роль у цьому процесі відіграє коренева система. Вона визначає швидкість і повноту поглинання азоту, здатність рослини реагувати на підживлення та формувати продуктивний стеблостій. Слабкий корінь фактично означає прямі економічні втрати, адже частина дорогого азоту не працює на врожай.

Додатковим фактором, який ускладнює ситуацію, є вплив холодної зими. Тривалі періоди низьких температур призвели до пригнічення росту кореневої системи, зниження мікробіологічної активності ґрунту та обмеження доступності фосфору. А саме фосфор є критично важливим елементом для запуску ростових процесів навесні. Він бере участь у синтезі АТФ, забезпечує енергетичний обмін у клітинах і безпосередньо стимулює формування нових кореневих тканин. За його дефіциту навіть достатнє забезпечення азотом не дає очікуваного ефекту.

Таким чином, у весняний період формується чіткий технологічний ланцюг: спочатку необхідно активізувати кореневу систему, і лише після цього рослина зможе ефективно використати внесений азот. Особливо це важливо для озимої пшениці, де активний розвиток кореня забезпечує інтенсивне кущення і підвищує коефіцієнт використання азоту, а також для озимого ріпаку, де добре розвинена коренева система визначає формування провідних тканин і ефективність подальших підживлень.

Практичним рішенням у таких умовах є застосування швидкодоступного фосфору у поєднанні з комплексною фізіологічною підтримкою рослин. Використання водорозчинного добрива Розасоль 15-45-10+МЕ у нормі 3–5 кг/га у фазу відновлення весняної вегетації забезпечує швидке надходження фосфору, активізацію енергетичних процесів і стимулює утворення нових кореневих волосків. Азот у складі добрива сприяє синтезу амінокислот, а калій регулює осмотичні процеси та транспорт асимілянтів.

Доповнення цієї технології продуктом Редонік Старт у нормі 1,5–2 л/га дозволяє підсилити ефект за рахунок збалансованого забезпечення макро- та мікроелементами, швидкого відновлення фізіологічної активності рослин і стимуляції росту кореневої системи. Поєднання цих продуктів у баковій суміші дає можливість не лише активізувати ріст кореня, а й значно підвищити коефіцієнт використання вже внесеного азоту.

У підсумку, сезон 2026 року чітко демонструє зміну підходу до живлення озимих культур. Умови дорогого азоту та пізніх строків його внесення вимагають максимальної ефективності кожного кілограма діючої речовини. І саме коренева система стає тим фактором, який перетворює витрати на добрива у врожай. Чим швидше рослина відновить активний корінь і фізіологічні процеси, тим повніше буде використано внесений азот і тим вищим буде економічний результат технології.

Менеджер із розвитку продуктів для мінерального живлення рослин
БОРМОТОВ Олег Петрович | (075)-245-21-01